Оперативна нарада
10 червня голова Білоцерківської районної державної адміністрації Андрій Якович Немна провів оперативну нараду за участю заступників голови, начальників управлінь, відділів, структурних підрозділів райдержадміністрації. У ході наради було обговорено низку важливих питань. Зокрема, розглядалися питання про підсумки проведення 7 червня 2013 року районної спартакіади працівників державних установ, з інформацією виступив Соколов С.Ю.- головний спеціаліст відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації; в урочистій обстановці Андрій Якович привітав команди- переможці та вручив кубки.
Шовкопляс Р.П. керівник апарату райдержадмінфстрації проаналізував стан передплати газет “Час Київщини”, “Замкова гора” виконкомами Терезинської селищної, Пилипчанської, Піщанської, Фурсівської, Шкарівської сільських рад; про виконання виконкомом Фастівської сільської ради делегованих повноважень органів виконавчої влади у 2012 році та січні - травні 2013 року прозвітував Стадник І.І.-голова голова виконкому Фастівської сільської ради; про стан виконання Програми розвитку архівної справи в Білоцерківському районі на 2012-2015 роки та результати комплексної перевірки роботи архівного відділу райдержадміністрації 16 травня 2013 року робочою групою Державного архіву Київської області доповів Ткаченко В.Т. - начальник архівного відділу райдержадміністрації; Догань С.В.- начальник відділу житлово-комунального господарства райдержадміністрації доповіла про стан реалізації в районі стратегічних завдань Президента України з розвитку альтернативної енергетики. Відбулося обговорення планів та завдань на тиждень.
Вік людини вимірюється не роками , а тими добрими справами які вона робить для людей
9 червня мешканці села Розаліївка, ветерану праці - Дубась Анастасії Григорівні виповнився 100-річний ювілей. До неї на світлини завітали: заступник начальника управління соціального захисту населення — Конопатський В.А. та голова Білоцерківської районної організації ветеранів України — Рудий В.В. Вони вручили ювілярці квіти, грамоту голови Білоцерківської районної державної адміністрації Немни А.Я., грошову допомогу.
Також Анастасію Григорівну привітали: Браїловський О.В.-Розаліївський сільський голова та керівник СВК «Розаліївський» Василенко А.М., які вручили ювілярці цінні подарунки.
Зі словами вдячності Анастасія Григорівна приймала щирі вітання, адже головне для шанованої ювілярки, що про неї не забули і пам'ятають про її трудові здобутки.
Анастасія Григорівна Дубась народилася 9 червня 1913 року у селі Сотники Корсунь-Шевченківського району на Черкащині. Дівчинці йшов п’ятий рік, коли в країні відбулась Жовтнева революція. Попри зовсім юний вік, вона добре запам’ятала ті події. Адже вони вплинули і на життя її родини. Бабуся пригадує, що жилося їм досить сутужно, в домі не було навіть хліба і солі. А згодом на них чекало страшне горе – від тифу померли батьки. Тож осиротілі діти залишилися самі у цілому світі. Доводилося працювати у наймах, поневірятися по чужих людях. Пам’ятає Анастасія Григорівна і часи колективізації, коли людей примушували вступати у колгоспи, а заможніших виселяли до Сибіру. Важко довелося і сиротам. Батьківська хата згоріла від удару блискавки. Тож, щоб відновити житло, шукали будь-якого заробітку. Так доля привела дівчину на Київщину.
Спочатку працювала на буряках у полі, а після того їй запропонували залишитися у селі доїти корів. Можливо, саме робота доярки й врятувала її під час голоду 1933 року. Бо ж, як пригадує бабуся, працівників на фермі хоча й погано, але годували. Та й вряди годи вдавалося й молока випити. Це й допомогло вижити. А багато людей у селі вмирали від голоду. І це назавжди закарбувалося у пам’яті Анастасії Григорівни. Втім, життя таки бере своє. У 1935 році вона вийшла заміж за місцевого парубка Терентія та так і залишилася у Розаліївці. Через рік у подружжя народився первісток. Згодом Бог дарував їм ще діток. Тож коли настав грізний 1941 рік, у родині вже було четверо дітей. Терентій пішов на фронт, а Анастасія залишилася з дітьми у селі. Хоч як важко було, але пережили і це горе. На щастя, чоловік повернувся з війни живим-здоровим. Життя тривало. Нелегким воно було, але подружжя разом вирішували усі проблеми. Сім’я виросла, бо ж діток було вже дев’ятеро. Діти підростали і залишали родинне гніздо, шукаючи своєї долі. Дехто поїхав на Донбас, та там і залишилися й донині, створили свої сім’ї, дехто мешкає поблизу.
Анастасія Григорівна багато років пропрацювала в колгоспі. Так трапилося, що вона поховала чоловіка і двох своїх дітей, а нині живе разом з онукою та її родиною. Бабуся, на щастя, має гарне, як на її вік, здоров’я. Непосидюча та метка вона й у сторічному віці не сидить склавши руки, а порається по господарству. Вона справжня старійшина роду, то ж відчуває відповідальність за кожного і мудро керує домашніми справами. На свята та й просто погостювати у Розаліївку родичі приїздять часто. Велика родина Анастасії Григорівни нині налічує семеро дітей, сім онуків, дев’ятеро правнуків і двійко праправнуків! Усі вони низько вклоняються своїй найдорожчій людині – праматері роду і щиро дякують їй за життя, за мудру материнську науку, завдячують їй усім, що нині мають у житті. Тож нехай Бог дарує цій дивовижній жінці ще багато років життя!
7 червня 2013 року на стадіоні с. Фурси відбулася районна спартакіада серед державних установ.
Учасників змагань привітали: Гринчук В.Ю. перший заступник голови райдержадміністрації, Дудник В.І. інспектор відділу внутрішньої політики, зв'язків з громадськістю та ЗМІ апарату райдержадміністрації, Крикун В.В. голова районної профспілкової організації працівників державних установ. Вони поздоровили всіх присутніх та учасників змагань з початком спартакіади, яка приурочена 90 річниці Білоцерківському району , побажали гарних результатів, успіхів та перемог.
Право підняти державний прапор України було надано Зеленецькому С.В. майстру спорту міжнародного класу, почесному працівнику туризму України, рекордсмену книги рекордів Гінеса.
|