ПРО ОПРИЛЮДНЕННЯ ДЕКЛАРАЦІЙ ПРО ДОХОДИ ЗА 2014 РІК

Інформуємо, що з деклараціями про доходи керівників органів Пенсійного фонду України усіх рівнів, включаючи управління ПФУ у Білоцерківському районі Київської області, можна ознайомитись на офіційному веб-сайті Пенсійного фонду України (www.pfu.gov.ua) в розділі “Діяльність Пенсійного фонду України” (підрозділ “Про очищення влади”).

До складу головного управління Пенсійного фонду України у Київській області входить сектор з питань запобігання та виявлення корупції, який створений 22.03.2012 на підставі наказу №52 начальника головного управління, у складі 2 спеціалістів з досвідом оперативно-розшукової діяльності.

Основними завданнями сектору є підготовка, забезпечення та контроль за здійсненням заходів щодо запобігання корупції в головному управлінні та його структурних підрозділах, контролю за дотриманням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів. Також, перевірка отриманих від пенсіонерів можливо недостовірних документів, необхідних при нарахуванні пенсійного забезпечення.

Оскільки головне управління Пенсійного фонду України у Київській області не наділене правом оперативної діяльності, після отримання та додаткової перевірки відомостей щодо можливого правопорушення, вони направляються до правоохоронних органів для більш глибокого вивчення та прийняття по ним відповідних рішень.

У разі, якщо ви маєте відповідну інформацію, пропозиції щодо покращення та активізації роботи сектору з питань запобігання та виявлення корупції, надсилайте свої листи за адресою: 04071, Київ-071, вул. Ярославська, 40, також можна звернутися за контактним телефоном: (044) 425-69-88.

ЗАКОН УКРАЇНИ

 Про засади запобігання і протидії корупції 

 м. Київ, 7 квітня 2011 року №3206-VI

Цей Закон визначає основні засади запобігання і протидії ко­­рупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин, відшкодування завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень збитків, шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

…

Стаття 3. Основні принципи запобігання і протидії корупції

1. Діяльність із запобігання і протидії корупції ґрунтується на принципах:

• верховенства права;

• законності;
  комплексного здійснення правових, політичних, соціально-економічних, інфор­­ма­ційних та інших заходів;

• пріоритетності запобіжних заходів;

• невідворотності відповідальності за вчинення корупційних правопо­ру­шень;

• відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

• участі громадськості у заходах щодо запобігання і протидії корупції, державного захисту осіб, які надають допомогу у здійсненні таких заходів;

• забезпечення відновлення порушених прав і законних інтересів, від­шко­дування збитків, шкоди, завданої корупційним правопорушенням.

Стаття 4. Суб'єкти відповідальності за корупційні правопорушення

1. Суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення є:

1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Голова Національного банку України, Голова Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад;

в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;

г) військові посадові особи Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань;

ґ) судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, Голова, члени, дисци­плі­нар­ні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, службові особи секре­та­рі­а­ту цієї Комісії, Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, а також ін­ші члени Вищої ради юстиції, народні засідателі і присяжні (під час виконання ними цих функцій);

д) особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, дер­жавної кри­мі­нально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного за­хисту, Державної служби спе­ціального зв'язку та захисту інформації України, особи начальницького складу податкової міліції;

е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки Ук­ра­їни, дипломатичної служби, митної служби, державної податкової служби;

є) члени Центральної виборчої комісії;

ж) посадові та службові особи інших органів державної влади;

2) особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

а) посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті, але одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету;

б) особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого само­вря­ду­ван­ня, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, оціню­вачі, а також експерти, ар­бі­тражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи в установлених законом випадках);

в) посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законо­дав­чому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, в тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), а також іноземні третейські судді, особи, які уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативно­му до судового;

г) посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), а також члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів;

3) особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з вико­нан­ням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'яз­ків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, відповідно до закону;

4) посадові особи юридичних осіб, фізичні особи - у разі одержання від них особами, зазначеними у пунктах 1, 2 частини першої цієї статті, або за участю цих осіб іншими особами неправомірної вигоди.

Стаття 5. Суб'єкти, які здійснюють заходи щодо запобігання і протидії корупції

1. Президент України, Верховна Рада України, органи прокуратури України здійс­ню­ють заходи щодо запобігання і протидії корупції в межах повноважень, визначених Конституцією України.

2. Органи державної влади здійснюють заходи щодо запобігання і протидії корупції або беруть участь у їх здійсненні у межах повноважень, визначених законами та іншими виданими на їх основі нормативно-правовими актами.

3. Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу органів виконавчої влади щодо запобігання і протидії корупції відповідно до Конституції і законів України, актів Президента України.

4. Координацію реалізації органами виконавчої влади визначеної Президентом Ук­раї­ни антикорупційної стратегії здійснює спеціально уповноважений орган з питань антикоруп­цій­ної політики, який утворюється Президентом України і діє відповідно до вимог, вста­нов­ле­них законом.

5. Спеціально уповноважені суб'єкти безпосередньо здійснюють у межах своєї компе­тенції заходи щодо виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень (далі - спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції).

Спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції є органи прокуратури, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, якщо інше не передбачено законом.

Координацію діяльності правоохоронних органів з питань протидії корупції здійснюють у межах наданих повноважень, визначених законами, Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.

6. Суб'єктами, які беруть участь у запобіганні, виявленні, а в установлених законом випадках - у здійсненні заходів щодо припинення корупційних правопорушень, відновленні порушених прав чи інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів держави, а також в інформаційному і науково-дослідному забезпеченні здійснення заходів щодо запобігання і протидії корупції, у міжнародному співробітництві в цій сфері, є:

1) уповноважені підрозділи органів державної влади;

2) місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування;

3) підприємства, установи, організації незалежно від підпорядкованості та форми влас­ності, їх посадові та службові особи, а також громадяни, об'єднання громадян за їх згодою.

7. Посадові і службові особи органів державної влади, посадові особи міс­цевого самоврядування, юридичних осіб, їх структурних підрозділів у разі ви­яв­лення корупційного правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення працівниками відповідних органів державної влади, ор­га­нів місцевого самоврядування, юридичних осіб, їх структурних підрозділів зобов'язані у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого пра­вопорушення та негайно письмово повідо­ми­ти про його вчинення спе­ці­аль­но уповноважений суб'єкт у сфері протидії корупції.

Розділ II ЗАХОДИ, СПРЯМОВАНІ НА ЗАПОБІГАННЯ І ПРОТИДІЮ КОРУПЦІЇ

Стаття 6. Обмеження щодо використання службового становища

1. Особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 4 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв'язку з прий­нят­тям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі:

1) неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ни­ми господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кре­ди­тів, пільг, укладанні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти);

2) неправомірно сприяти призначенню на посаду особи;

3) неправомірно втручатися в діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб;

4) неправомірно надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв'язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків.

…

Стаття 8. Обмеження щодо одержання дарунків (пожертв)

1. Особам, зазначеним у пункті 1 та підпунктах "а", "б" пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб одержувати дарунки (пожертви) від юридичних або фізичних осіб:

1) за рішення, дії чи бездіяльність в інтересах дарувальника, що приймаються, вчиняються як безпосередньо такою особою, так і за її сприяння іншими посадовими особами та органами;

2) якщо особа, яка дарує (здійснює) дарунок (пожертву), перебуває в підпорядкуванні такої особи.

2. Особи, зазначені у пункті 1 та підпунктах "а", "б" пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, можуть приймати дарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, та пожертви, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких дарунків (пожертв) не перевищує 50 відсотків мінімальної заробітної плати, встанов­ле­ної на день прийняття дарунка (пожертви), одноразово, а сукупна вар­­тість таких дарунків (пожертв), отриманих з одного джерела протягом року, - однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року.

Передбачене цією частиною обмеження щодо вартості дарунків (пожертв) не поширюється на дарунки (пожертви), які:

1) даруються (здійснюються) близькими особами;

2) одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загаль­но­доступні виграші, призи, премії, бонуси.

3. Дарунки, одержані особами, зазначеними у пункті 1 та підпунктах "а", "б" пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, як подарунки державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді, державним або комунальним установам чи організаціям, є від­по­від­но державною або комунальною власністю і передаються органу, установі чи ор­га­ні­за­ції у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

…

Розділ IV ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА КОРУПЦІЙНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Стаття 21. Види відповідальності за корупційні правопорушення

1. За вчинення корупційних правопорушень особи, зазначені в частині пер­шій статті 4 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністра­тив­ної, ци­віль­но-правової та дисциплінарної відповідальності в установленому законом порядку.

2. Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, у триденний строк з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили, притягнення до цивільно-правової відповідальності, накладення дисциплінарного стягнення заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що формується та ведеться Міністерством юстиції України. Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, порядок формування та ведення цього реєстру затверджується Міністерством юстиції України.

Стаття 22. Особливості звільнення з роботи осіб, які вчинили корупційні право­по­ру­шення

1. Особа, щодо якої винесено постанову про притягнення як обвинуваченої у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом, до розгляду справи судом, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України.

Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, якщо інше не передбачено Конституцією і за­ко­нами України, може бути від­сто­ронена від виконання службових повно­важень за рішенням керівника органу (установи, підприємства, організації), в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом.

У разі закриття провадження у справі про адміністративне корупційне правопорушення у зв'язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов'язаного з таким відстороненням.

2. Дострокове припинення повноважень особи на виборній посаді, припи­нен­ня повноважень посадової особи на посаді, звільнення, що здійснюється за рішенням Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, звільнення військової посадової особи з військової служби у зв'язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, а також від­сторонення такої особи від виконання службових повноважень у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється з урахуванням особ­ли­востей, визначених Конституцією і законами України.

Інші особи, яких притягнуто до кримінальної або адміністративної від­по­ві­дальності за корупційні правопорушення, пов'язані з порушенням обмежень, передбачених цим Законом, підлягають звільненню з відповідних посад у три­денний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого са­моврядування, підприємством, установою, організацією копії від­по­відного су­до­вого рішення, яке набрало законної сили, якщо інше не передбачено законом.

3. Про звільнення особи з посади у зв'язку з притягненням до від­по­ві­даль­ності за корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, пе­ре­дбачених цим Законом, керівник органу державної влади, органу міс­це­во­го самоврядування, підприємства, установи, організації у триденний строк пись­мово повідомляє суд, який постановив обвинувальний вирок або прийняв постанову про накладення адміністра­тив­ного стягнення за корупційне право­порушення, та спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної служби. Порядок інформування спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної служби про осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які звільнені у зв'язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

4. З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню коруп­цій­но­го правопорушення або невиконанню вимог цього Закону, за поданням спе­ці­аль­но уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції за рішенням керів­ни­ка органу, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення, про­во­диться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

5. Обмеження щодо заборони особі, звільненій з посади у зв'язку з при­тяг­нен­ням до відповідальності за корупційне правопорушення, займатися діяль­ністю, пов'язаною з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, встановлюється виключно за вмотивованим рішенням суду, якщо інше не передбачено законом.

…