Київщина - серце України

Київська область, як адміністративно-територіальна одини­ця в складі України, утворилася 27 лютого 1932 року. Вона роз­ташована на півночі України, у басейні середньої течії Дні­пра.

Північна межа Ки­ївської області збігає­ться з державним кордоном України, че­рез який забезпечує­ться її зв’язок з Го­мельською областю Білорусі. З північного сходу Київщина межує з Чернігівською, зі сходу – з Чернігів­ською і Полтавською областями, на півде­нному сході та на півдні сусідня область – Черкаська, на пів­денному заході – Він­ницька, на заході та північному заході Житомирська.

Площа Київщини перевищує 28 тисяч квадратних кіломет­рів, населення на 2016 рік становить близько 1,7 млн осіб.

Адміністративний центр — місто Київ, що є містом зі спеціальним статусом, та не входить до складу Київської області.

Підставою для заснування Київської області була Постанова Президії Всеукраїнського виконавчого комітету. На позачерговій 4-й сесії ВУЦВК 12 лютого у Харкові на порядку денному стояло питання про районування УРСР за обласною системою. Було внесено пропозицію утворити на території України 5 областей, в тому числі – і Київську.

«Київська область з центром у м. Києві в складі 2 міст, безпосередньо підпорядкованих області: 1- Київ, 2 - Житомир та 98 районів…», - йшлося у Постанові. Ось як було вмотивовано такий поділ: « Щоб забезпечити успішне виконання величезних завдань 1932 року та другої п’ятирічки – завершення соціалістичної реконструкції всього народного господарства на базі найновішої техніки… відповідно до економічних та виробничих умов окремих районів України…».

Київська область на час її створення була найбільшою в Україні, займала 10,5 мільйона гектарів, що становило 24% від усієї земельної площі республіки. Однак такі розміри виявилися незручними для управління, а тому у 1937 році було створено Житомирську і Полтавську області, а згодом – Кіровоградську, до яких відійшла частина районів. Ще кілька районів було передано у підпорядкування Вінницькій області. У 1954 році 19 районів Київської області було передано новоствореній Черкаській області.

Нині до складу Київської області входять 25 районів, 13 міст обласного значення, 13 міст районного значення, 30 селищ міського типу, 1126 сільських населених пунктів. Найбільші міста: Біла Церква, Бровари, Бориспіль, Фастів.

Сьогодні Київщина – одна з провідних областей незалежної Української держави, вагома складова її історії, культури, економіки тощо.

Київська область входить до десятки найбільш індустріально розвинених регіонів України. За рівнем соціально-економічного розвитку область – у трійці лідерів.

Економіка Київщини — складний багатогалузевий комплекс, спеціалізація якого визначається переважним розвитком важкої індустрії у поєднанні з легкою і харчовою промисловістю і високоінтенсивним сільським господарством зерно-бурякового і м'ясо-молочного напрямів.

Прискорено розвиваються галузі, які визначають науково-технічний прогрес (машинобудування і металообробка, в тому числі приладобудування, електронна, електроенергетика, порошкова металургія, хімія і нафтохімія), а також мікробіологічна і картонно-паперова область виробництва. На території області розташовані Трипільська ТЕС, Київська ГЕС, Київська ГАЕС. Підприємства машинобудівної і металообробної галузей випускають хімічне устаткування, машини для тваринництва і кормовиробництва, екскаватори, меліоративну техніку, технологічне устаткування для підприємств торгівлі, а також товари побутового призначення.

Легка промисловість об'єднує підприємства швейної, трикотажної, шкіряної, льонообробної галузей.

На базі місцевих мінерально-сировинних і лісових ресурсів розвинена будівельна і деревообробна промисловість: заводи залізобетонних виробів (Біла Церква, Бровари, Вишгород), цегляні, з обробки граніту (Буча), скляні, з виробництву санітарно-технічних виробів. Здійснюється добування граніту поблизу Богуслава та Білої Церкви.

АПК області характеризується розвиненим високотоварним зерновим господарством (основна культура — озима пшениця), виробництвом технічних культур (цукровий буряк, льон-довгунець), картоплі, овочів тощо.

Тваринництво спеціалізується на виробництві м'ясо-молочної продукції, яєць. В усіх районах області провідним є скотарство, крім того в лісостеповій зоні значний розвиток одержали свинарство та птахівництво. Розвинені також кролеводство, бджолярство, рибне господарство.

Київщина – край, багатий на культурну спадщину попередніх поколінь – цінності археологічного, етнографічного, історичного, мистецького, наукового і художнього значення, які є скарбницею української культури. Саме на цій землі впродовж віків відбувалися важливі історичні події, в яких гартувався український народ, сформувалися засади і традиції української державності.

В Київській області функціонують 75 заказників, 60 пам’яток природи, 11 парків – пам’яток садово-паркового мистецтва, 18 заповідних урочищ та два регіональні ландшафтні парки.

Гордістю Київщини по праву вважається дендрологічний парк «Олександрія», розташований в місті Біла Церква. Це один з кращих парків України, він є державним пам’ятником садово-паркового мистецтва XVIII-XIX століть.

Наш край називають колискою української державності. Тут зароджувалися й міцніли державотворчі традиції українського народу, формувалися морально-етичні засади нації, утверджувалися нові господарські механізми.

Але, без сумніву, велич кожного краю – в людях, які тут живуть. І особливо в тих людях, котрі своїми справами зробили внесок у розвиток науки, культури. Багато видатних людей, що прославили Київщину, народилися і виросли в області. Серед них автор українського національного гімну, відомий вчений-етнограф, поет і журналіст, юрист, активний діяч українського національного руху Павло Чубинський, майстер народного декоративного живопису Катерина Білокур, скульптор Іван Гончар, академіки брати Андрій та Дмитро Гродзинські, поет Іван Драч, архітектор Вододимир Заболотний, драматург Микола Зарудний, оперний співак Іван Козловський, письменник Григорій косинка, поетеса Ліна Костенко, композитор Микола Лисенко, льотчик-космонавт Павло Попович, художниця Марія Приймаченко, композитор Кирило Стеценко та багато інших видатних людей, які творили і творять славу землі української.